Про пустелю. Чому тут? Бо тут "зліпок" з піску. Чудернацькі форми, діри, структури зняті з дрібних піщинок та мушель. Кожна нерівність срібної поверхні — це застиглий рух вітру, кожна виїмка — тінь, що промайнула серед барханів. Діаманти, розкидані немов крихітні уламки зоряного неба, виблискують у рельєфі, як міражі на горизонті. Елегантність з диким характером, наче проста але гаряча та напередбачувана пустеля. Шепіт піску....